Робоче місце Світлани Шитель у Кропивницькому – стіл у коридорі банку. "Я ворогу не побажаю просто сидіти вісім годин. Це дуже тяжко", - каже вона. До цього її робоче місце було під сходами у холі, далі – лише стілець, бо почався ремонт. Потім стіл повернули, але на сходи між поверхами. Повідомляє ТСН.

Жінка каже, що туди підіймався пил від ремонту і дихати було неможливо. Жінці 57 років, із них 37 вона працює в банківській сфері, два десятки років – у кіровоградському обласному "Ощадбанку". Під її керівництвом було 150 відділів банку, але три роки тому її звільнили за статтею про зміну умов праці. 

Жінка виграла справу у суді, навіть у Верховному, але змагання з роботодавцем, попри це, триває. Вона вже рік ходить у банк, отримує щомісяця зарплату 16 тисяч гривень, але сама зізнається – не працює, а просто сидить. "Я досі не звикла, що я приходжу і нічого не роблю", - плаче вона. Робочі години Світлани рахує охорона і заносить їх в окремий журнал -  прийшла і пішла з роботи, і що робить на ній. "За мною йде стеження. Якщо я йду на другий поверх руки помити, охорона пише, о котрій я вийшла і куди. Немов режимний об’єкт", - каже Світлана Шитель. 

Від керівництва банку Світлана за весь час не отримала жодних пояснень. За її словами, мала лише одну емоційну розмову: "Коли чоловік лежав у лікарні. Мені не давали чотири дні за власний рахунок. Я увірвалася просто до неї в кабінет – вона сказала: я з тобою не буду розмовляти, єдине, що я підпишу, заяву про твоє звільнення. Я сказала: у вас залишилося щось людське? А вона: а в тебе, якщо ти сидиш і цілими днями граєш у телефоні? А я кажу: хто в цьому винен? Я в цьому винна? Дайте мені роботу – і я працюватиму". 

Коментарі

Залиште свій коментар